гуд
11гуд — іменник чоловічого роду гудіння рідко …
12гудёт — (3 е лицо ед. от густи) …
13Гуд — м. разг. сниж. то же, что гудение Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …
14ГУД — бай. Жарг. мол. До свидания, пока. /em> Из англ.: good bye. Дубровина, 79 …
15гудіти — [гуд’і/тие] ду/, де/ш, деимо/, деите/; мин. д і/ў, д і/ла; нак. ди/, д і/т …
16гуд — см. Гудеть …
17гудёж — (СРСЮЮ) …
18гудёт — (3 л. ед. ч., нар. поэт и прост. к гудит) …
19Гуд — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються …
20гудіти — дієслово недоконаного виду …