прихильник
121обскурант — а, ч., книжн. Прихильник обскурантизму; мракобіс …
122обструкціоніст — а, ч. Учасник або прихильник обструкції …
123однобожник — а, ч. Прихильник єдинобожжя, монотеїст …
124опозиціонер — а, ч. 1) Член, прихильник опозиції (у 2 знач.). 2) Той, хто протидіє, чинить опір кому , чому небудь або протиставляє свої погляди, дії і т. ін. іншим поглядам, діям і т. ін …
125опортуніст — а, ч. 1) Прихильник опортунізму; той, хто проводить політику опортунізму. 2) Людина, яка змінює принципи залежно від обставин; пристосованець, угодовець …
126паладин — а, ч., іст. У середні віки – лицар із почту короля. || Відданий своєму королю або дамі, хоробрий, славетний рицар. || перен., перев. ірон. Людина, віддана якій небудь особі, пристрасний прихильник певної ідеї …
127паломництво — а, с. 1) У християнській, мусульманській та інших релігіях – мандрівка по святих місцях. 2) перен., розм. Мандрівка для відвідання кого , чого небудь великою кількістю шанувальників, прихильників …
128панславіст — а, ч. Послідовник, прихильник панславізму …